Шкодочинність карантинної хвороби білої іржі хризантем (puccinia horiana p.hennings)
В наш час продаж і вирощування квітів серед українського населення є надзвичайно популярним. Кількість квітникарів-любителів зросла і зріс інтерес до знань про хвороби, способи їх передачі та методи боротьби із збудниками захворювань.
Обмежена кількість інформації приводить до несвідомого поширення захворювань під час продажу та обміну садивним матеріалом між садівниками-любителями. Особливо це стосується карантинних захворювань. Одним із яких є біла іржа хризантем (Puccinia horiana P.Hennings), внесена до списку карантинних організмів, відсутніх в Україні А-1 згідно Переліку регульованих шкідливих організмів.
Збудник захворювання – відноситься до вузькоспеціалізованих паразитів, єдиною рослиною-господарем якого є хризантема. Перші прояви захворювання можна спостерігати на нижній стороні листка – це невеликі блідо-жовті плями як на верхній, так і на нижній стороні листків. Згодом плями збільшуються і стають яскраво-жовтими, а їх центр – коричневим. Характерною рисою цього захворювання є залежність розвитку інфекції від вологості та температури повітря. Захворювання може не проявлятися протягом вегетації і може спалахнути всього за кілька днів теплої дощової погоди. Дуже уражені листки, як правило, передчасно відмирають, і рослини мають вигляд обпалених. Хворі листки закручуються донизу.
Збудник хвороби зазвичай передається ураженими живцями, зрізаними квітами, рослинними рештками. Природним шляхом переноситься вітром, дощем, комахами, птахами, а також інструментом, який використовують під час обробки культур. У здорову рослину бактерії і гриби можуть проникати через природні отвори і механічні ушкодження.
Фітосанітарні заходи боротьби включають заборону ввезення ураженого садивного матеріалу, заготівлю та реалізацію живців хризантем, знищення уражених рослин. Садивний матеріал хризантем повинен надходити з районів, які регулярно обстежуються і визнані вільними від P. horiana протягом 3х місяців перед відправленням. Збудник також повинен бути відсутнім у найближчій місцевості навколо місця виробництва.
З агротехнічних заходів найбільшу значимість мають: знезараження ґрунту і садивного матеріалу, знищення рослинних залишків, регулювання зрошення і вентиляції теплиць, сівозміна, уникнення закущенності рослин. Найбільш надійним способом запобігання розповсюдженню хвороби є вирощування толерантних сортів хризантем.
Начальник відділу фітосанітарної безпеки
Лубенського районного управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Полтавській області Наталія МАЗНЯК
