Свій 80-річний ювілей відзначив 14 вересня 2020 року шанований у місті хоролець – Олександр Дмитрович Вишневський. Більше трьох років перед виходом на заслужений відпочинок наш славний ювіляр працював директором КП «Комунсервіс». Враховуючи його особисті заслуги та вагомий вклад у сталий розвиток, забезпечення функціонування житлово-комунального господарства й життєдіяльності Хорола, міський голова Сергій Волошин не міг оминути своєю увагою іменинника у такий особливий для нього день.

Життєва дорога довжиною у 80 років викликає глибоку повагу та шану. У цей святковий вересневий день очільник міста привітав ювіляра вдома разом із керуючою справами (секретарем) виконавчого комітету Хорольської міської ради Мариною Тарабан, директором КП «Комунсервіс» Станіславом Булатовим та начальником фінансового відділу комунального підприємства Іриною Дешевою.

По-гостинному зустрів нас господар дому, який добре вправлявся із цілим містом. Більшу частину свого життя Олександр Дмитрович пропрацював директором державного підприємства «Хорольський ветеринарно-санітарний завод». Із глибокою ностальгією поділився спогадами про роки студентської юності, службу в армії, спортивні здобутки, трудові відзнаки і навіть перше кохання. Відкриваючи сімейний фотоальбом, першим показав фотознімок коханої Людмили. Доля із нею не склалася, але дорога серцю людина на фото займає особливе місце в пам’яті. Щемні згадки роїлися про жінку своєї долі – кохану дружину Світлану, якої, на жаль, уже немає з нами. Руку і серце молодий чоловік запропонував не вагаючись, уже через кілька днів знайомства. Міцна сімейна пара разом зростила і виховала двох дітей – доньку Наташу та сина Ігоря. Та невблаганна доля забрала не лише дружину, а й сина...

Крім родинних фото з дружиною, дітьми та онуками, наш іменинник дбайливо зберіг і газети з публікаціями про свої успіхи у футбольній справі в якості нападника. Збереглися й газетні замітки про визначні здобутки на трудовому терені. У складі бригади будівельного управління №32 Олександр Дмитрович у кінці 1960-х років трудився виконробом. Він вклав часточку своєї душі у будівництво клубів, шкіл, гуртожитків та інших об’єктів соціальної інфраструктури. Окремі дільниці та управління в цілому завжди виконували план у встановлений строк, тому високі результати праці знаходили відголос у міській газеті «Соціалістична Хорольщина».

На пенсії найбільше своє захоплення й душевну відраду Олександр Дмитрович знайшов у голубах. Для пернатих улюбленців відведена окрема деревяна споруда, яка нагадує казку.

80 років – це вік золотої зрілості, яка дарує почуття спокою та радості. Тож давайте привітаємо ювіляра й побажаємо не лише у День народження, а й кожного дня мати веселий піднесений настрій, бути здоровим, сповненим сил, позитиву та віри у краще. Нехай доля подарує не одну золоту осінь та буде щедрою на довгі роки по-справжньому щасливого життя.

Автор: Ірина ГРИГОРАШ