Одне із популярних питань, з яким клієнти звертаються до Хорольського бюро правової допомоги, пов'язане з бажанням батьків передати своїм дітям (онукам, рідше іншим родичам або іншим людям) нерухомість, що їм належить. Яким чином це краще зробити? Подарувати чи оформити заповіт?
Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач є вільним у виборі спадкоємців, маючи можливість без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом.
обдаровуваному – майно (дарунок) безоплатно, і обдаровуваний набуває право власності на нього безпосередньо після вчинення угоди та її державної реєстрації.
Момент переходу права власності на нерухомість.
У випадку з даруванням обдарований стає власником нерухомості після укладання договору дарування та прийняття обдарованим подарунка.
Що ж до заповіту, то спадкоємець може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, яке видається після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини.
Таким чином, у випадку з договором дарування є один невеликий, але досить істотний нюанс, що припускає ризик для самого дарувальника.
Ризик дарувальника полягає в тому, що після укладення договору дарування, він залишається жити вже не в своєму житлі, а у разі недобросовісних намірів обдаровуваного, це може закінчитися досить трагічно для дарувальника. Таким чином, якщо хто-небудь з родичів бажає залишити свою квартиру (будинок), так і будь-яке інше майно, кому-небудь зі своїх нащадків, лише після своєї смерті, іншого шляху, крім складання заповіту у нього немає.
Можливість зміни чи скасування договору дарування або заповіту.
Цивільний кодекс передбачає наступні підстави припинення договору дарування: відмова однієї зі сторін від договору; розірвання договору дарування; визнання договору недійсним.
Таким чином, можна розірвати чи визнати недійсним договір дарування в судовому порядку. Проте, довести те, що дарувальник погано розбирається в тонкощах документів і не хотів відразу ж втратити усі права на житло – дуже складно, а іноді – неможливо.
Ще одна важлива особливість договору дарування – це строк позовної давності. За договором дарування цей термін встановлюється тривалістю в 1 рік на відміну від загальної трирічної позовної давності. Протягом цього року будь-яка особа, не тільки дарувальник і обдаровуваний, може звернутися до суду у разі, якщо його інтереси порушені укладенням договору дарування, але підстав для його розірвання, визнання недійсним не так багато.
По-іншому йдуть справи із заповітом, оскільки його можна переписувати хоч щодня, відвідуючи нотаріуса і замінюючи одного спадкоємця іншим.
Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Крім того, він може у будь-який час скасувати заповіт або скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.
Важливо, що кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Укладати договір дарування чи заповідати нерухомість – вирішує кожен сам, зваживши всі ризики і нюанси викладених вище правочинів.
Отримати безоплатну юридичну консультацію з цього та інших питань можна зателефонувавши до Хорольського бюро правової допомоги за номером (05362) 33-2-20 або на номер гарячої лінії 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів). Необхідні документи також можна залишити в скриньці для кореспонденції, що знаходиться за адресою: м.Хорол, вул. Незалежності, 78а.
В.о. начальника відділу "Хорольське бюро
правової допомоги" Лубенського місцевого центру
з надання безоплатної вторинної правової допомоги Н.Г.Тарасенко
