Обговорення проєктів рішень
     
     
     

Асоціація міст України

Полтавська ОДА

Сайт Президента України

Сайт газети Вісті Хорольщини

Полтавський обласний центр зайнятості

Безоплатна правова допомога

Правовий вісник

Нехай бринить бджола на кожній квітці
2021-02-22

Про те, що бджоли цінні комахи знає кожен з пересічних громадян. В більшості населення слова бджола, пасіка асоціюється з медом та болючими хоча й надзвичайно корисними укусами бджіл. Усе це лише невеличка частинка  користі, яку дають бджоли людям. Протягом багатьох століть вважалося, що мед являє собою чудовий дар природи, якому властиві чудові якості продукту харчування, що сприятливо впливає на людський організм, особливо на фізичний розвиток дітей та має лікувальні властивості. 

У старовинних рукописах надавали надзвичайного важливого значення лікувальним властивостям, як меду, так і іншим продуктам бджільництва: бджолиній отруті, воску, прополісу (бджолиному клею) та іншим…

Для багатьох людей, для яких важка фізична праця  є непосильною, саме в цей  нестабільний період, пасічництво є роботою не тільки доступною, а й приємною, і такою, що хоч частково  матеріально забезпечує  працюючих на пасіці та їх родини. Ця робота особливо корисна для людей  з підвищеною нервовою збудливістю, бо вона проходить на свіжому повітрі, насиченому ароматом квітів, меду, воску, прополісу. Самі ж бджоловжалення  зобов’язують пасічника бути  охайними,  спокійними, обережними  в поводженні з бджолами. Крім того, цікава і захоплююча  робота з бджолами – чудовий метод  лікування працею.

Основна ж роль бджіл – це перехресне запилення комахозапильних рослин (ріпаку, еспарцету, гречки, соняшнику, а також садів, овочів та інших культур), які без бджіл взагалі не дають врожаю.

У недалекому минулому, колгоспно-радгоспне пасічництво в нашій  країні набуло широкого розмаху. Загально відомо, що не було жодного господарства, яке б не  тримало пасіку, притому немалу – до сотні  і більше бджолосімей, так на 1990 рік в господарствах Хорольського району  налічувалося більше 2018  штук  бджолосімей, в тому числі  в колгоспах 1327 шт, радгоспах 563 шт,  державних  господарствах 128 шт, і це без урахування особистих пасік громадян. Цієї кількості бджолосімей була цілком достатньо для запилення  всіх сільськогосподарських культур на території Хорольського  району. Хоча справедливо буде відмітити через ряд, як об’єктивних так і суб’єктивних причин, належної уваги  їм особливо не приділяли, то і медозбори  в цілому по району  були незначні. В той же час, свою здавалося б невидиму  роботу бджілки – трудівниці виконували – запилювали всі висіяні  перехреснозапильні культури та сади, які неначе віночок на голівці гарної дівчини опоясували трасу Київ-Харків.

Колгоспи й радгоспи відійшли в минуле, і мало  хто з сучасних новостворених  сільськогосподарських товаровиробників  тримає пасіки. Їм необхідно   отримати  прибуток  якнайшвидше,а не возитися з бджолами та  трихограмою і т.д. В результаті ,як говориться  маємо те що маємо. Немає своєї гречки – традиційної слов’янської культури, а дефіцит якої культури буде наступним – гадайте самі.

Правда, останніми роками чисельність бджолосімей в індивідуальних, присадибних та фермерських господарствах збільшується. Наскільки – невідомо, так як особи відповідальної за бджільництво в районі немає, хоча  і  є спілка пасічників, які організовувалися для вирішення   своїх  невідкладних питань (з назрілих питань,які найчастіше виникають  це і отруєння бджіл під час обробки квітучих рослин чи бур’янів (що до речі суворо заборонено) зліт окремих бджолосімей, реалізація бджоло продукції і інше.

Зараз прийшли нові товаровиробники, які в першу чергу хочуть отримати прибуток будь-якою ціною, бажано відразу, не думаючи про оточуючих чи навколишнє природне середовище, мабуть тому, що власники, як правило, знаходяться в Києві, а не там, де виробляється с/г продукція. Тому пасіки стоять десь в населеному пункті чи поруч, а коли цвітуть вирощені ними с/г культури і виникає термінова потреба обробітку посівів від шкідників, звичайно, обробляють щоб зберегти свій урожай, а в кінцевому результаті отримати прибуток.

Як же бути в даній ситуації? Потрібно знайти розумне співіснування.                           

Згідно статті 37 Закону України «Про бджільництво» від 22.02.2000р., фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту  рослин зобов`язані  не  пізніше  ніж  за  три  доби  початку обробітку через засоби масової інформації, як місцевої, так і районної, попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строки дії його токсичності.

Потрібно діяти в межах закону. Керівники с/г підприємств та пасічники повинні дотримуватися правил та положень,встановлених Законодавством України та вжити необхідні заходи:

1. Отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку у ветлабораторії, для чого необхідно здати зразки бджіл на аналізи для виключення наявності захворювань бджіл.

2. Поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на територію якої прибули на кочівлю (Наказ Міністерства аграрної політики України від 20 вересня 2000р. № 184/82 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 р за № 737/4958, п. 7).Та погодити розташування пасіки з сусідами, для запобігання  ужалення  бджолами  людей домашньої худоби та птиці.

3. Отримати ветеринарне свідоцтво за формою №1 на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі області.

4. При отриманні повідомлення від організації про проведення обробітку сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати  бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.

5. За три дні до проведення обробітку керівник сповіщає  пасічників (населення) даної місцевості ( радіо, преса, подвірні обходи, сільські ради) про місце, терміни і час проведення обробітку, встановлює спеціальні попереджувальні знаки безпеки з указаною датою обробітку с/г угідь.

6. У разі не дотримання вимог керівник несе кримінальну відповідальність  пп. 6.2.1., 6.2.11.ДСП 8.8.1.2.001-98 та р.5 Держсанправил авіаційного застосування пестицидів та агрохімікатів в народному господарстві від 18.12.96.№ 382.

Окрім того у випадку отруєння бджіл необхідно провести такі дії:

1. Гнізда сімей, що втратили багато льотних бджіл, скорочують відповідно до їхньої сили, виймають в першу чергу медові й пергові рамки, особливо зі свіжо- принесеним нектаром і пилком, а також рамки з відкритим розплодом, не обсиджені бджолами.

2. Сім’ї  бджіл забезпечують водою, наливаючи її в стільники, годівниці, пергою, підгодовують цукровим сиропом, по мірі виходу молодих бджіл ці сім’ї підсилюють.

3. Створити комісію для засвідчення факту загибелі бджіл та здійснення відбору проб  в склад якої входять:

- представник сільгосппідприємства, що проводило обробіток;

- представник ветеринарної медицини;

- представник  відділу захисту рослин;

- спеціаліст санітарно-епідеміологічного  відділу;

- працівник  сільської ради;

- господар пасіки;

- декілька свідків для засвідчення факту отруєння бджіл.

Протягом 24 годин зібрати зразки загинувши бджіл , шматочки свіжого пилку та меду і направити на проведення аналізу.

5. Відбирають зразки загинувши бджіл, шматочок щільника (15х15) з свіжо принесеним  нектаром та квітковим пилком. В кожний  відібраний зразок вкладають листок з надписом часу та дати  відбору, а також засвідчені  підписами членів комісії. Також відбираються зразки рослини , яку обробляли, зразки відбирають по діагоналі через поле і не менше 10 пакетів, також вкладаючи надпис з часом та датою відбору та засвідчені підписами членів комісії.

6. Складають акти проведеної роботи, які отримують всі члени комісії (окрім свідків).

7. Зразки відібраних проб загинувших бджіл, меду, перги  разом з складеним актом направляють  в Полтавську обласну ветеринарну лабораторію  за адресою  вул. Миру 2, с. Горбанівка, Полтавського району, тел. 63-13-38.

8. Зразки проб відібраних  рослин з поля, де проводився обробіток разом з актом направляють в міжобласну контрольно-токсикологічну лабораторію за адресою с.Степне, моб.тел.:095-30-88-316 (Юля Володимирівна).

Зібрані документи направляють до суду.

Порядок розроблено відповідно Державних санітарних, Державних ветеринарних  правил, Закону України  «Про пестициди і агрохімікати», Закону України «Захист рослин»  та Закону України про бджільництво.

З розвитком сільського господарства, з’явилося багато нових методів обробітку сільськогосподарських культур та нових видів пестицидів. Останнім часом випадки отруєння бджіл стали непоодинокими та спричиняють клопоту як пасічникам, які несуть збитки, так і сільському господарству – відповідачу.

Для виключення випадків отруєння бджіл під час обробітку сільськогосподарських культур необхідно дотримуватися наступних правил, що встановлені законодавством України:

1. Власників пасік сповіщають за три доби до хімічних обробок з зазначенням застосовуваних  пестицидів, місця (у радіусі 7 км.), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл.

2. Отримати у сільських радах, на територіях яких знаходиться їх сільськогосподарське підприємство інформацію про стаціонарні та кочові пасіки.

3. Обробки проводити у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.

4. Не допускати обробітку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

5. Повідомити про виконання попереджувальних заходів держсанепідемслужбу району та інспекцію захисту рослин району. Використовувати засоби захисту рослин, що пройшли держреєстрацію і включені в перелік  дозволених до застосування.

6. Обробітки рекомендуємо проводити в нельотний час ( після 21 год., або в нічний час). Якщо ж трапилося отруєння бджіл , то направити представника Вашого сільгосппідприємства до включення в склад  робочої комісії по випадку отруєння бджіл.

Дотримання правил та прояв взаємоповаги один до одного є гарантом плідної співпраці сільськогосподарських підприємств та пасічників, що не лише забезпечить відсутність судових тяжб з приводу відшкодування завданої шкоди, а й принесе користь обом сторонам, пасічнику – мед, пилок та здорових бджіл, власнику с/г підприємства – підвищення врожайності сільськогосподарських культур не менш як на 25%, що запилені бджолами, а пересічним людям – продукти бджільництва для здоров’я та продукцію випущену с/г підприємствами на прилавках магазинів.

Крім того, доречно нагадати,що наука не стоїть на місці. Зараз,крім традиційного інсектициду «Карате-зеон», який має тривалий термін дії ,який застосовують перед цвітінням (в основному ріпаку), що діє на бджіл відлякуючи їх і захищаючи тривалий час рослину від шкідників,розроблено і застосовується компаніями новий інсектицид «Біскайя», який безпечний для бджіл.

«Хай буде хтось, лише не я» – так думає більшість із нас. Така у нас квітуча земля, такі є можливості, але ніхто не хоче цим займатися, і сидять сивочолі чоловіки і жіночки над трасою Київ-Харків, пропонуючи  проїжджаючим мимо на дорогих шикарних авто свою нехитру городину, овочі, мед і інші бджолопродукти.

Був у нас і президент пасічник, на якого окремі мої знайомі пасічники  покладали чимало надій і сподівань. Але, як говориться, кожен з пасічників  «вариться у своєму котлі», хтось продає мед  у Києві, хтось перекупникам, хтось реалізовує бджоло пакети та бджоло матки, а щоб держава прийняла  вироблену пасічниками  бджоло продукцію перевіривши її на якість та вміст хімікатів і т.д., то це мабуть буде не скоро.

Тим часом  бджоли, не дивлячись у кого «булава в руках», роблять свою роботу – запилюють рослини та забезпечують споживачів цілющими бджолопродуктами.

Окремі великі с/г формування, фірми  чи холдинги вже зрозуміли  роль бджіл  і запрошують пасічників  для запилення  своїх  посівів  розраховуючись з ними хай і не значними коштами за бджолозапилення, зокрема таке практикує міжнародно відома фірма «Сади України», яка на Харківщині займається виробництвом насіння гібридного соняшника і інших культур та  Веселоподільська дослідна станція Семенівського району.

Зрозуміли  це  напевне  і  в  Уряді, бо  вже  виноситься  проєкт  ЗУ  «Про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України  щодо  захисту  бджільництва».

Час змусить згадати  про  бджолу, але можливо, що буде вже запізно, як це сталося з трихограмою. Тож, бажаю Вам, нехай бринить бджола на кожній квітці, хай не виникають спірні питання пасічників і сільськогосподарських товаровиробників, і не забувайте ніколи, що ми живемо на цій квітуючій Богом  даній землі.

 

Провідний спеціаліст  відділу  контролю

за  обігом   ЗЗР  Управління  фітосанітарної безпеки

Головного  Управління Держпродспоживслужби

в Полтавській області                                                                            Василь Багно

Оголошення
     
Засідання сесії

4 серпня 2021 року о 10-00 год. відбудеться друге пленарне засідання 15 сесії Хорольської міської ради восьмого скликання за адресою: м.Хорол, вул. 1 Травня, 4

     
     
Відділ освіти, молоді та спорту інформує

28.07.2021 року проведено засідання конкурсної комісії на посаду директора Андріївського закладу загальної середньої освіти Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області

     
Архів оголошень
ХОРОЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА
  Адреса: 37800, м.Хорол, вул.1 Травня, №4 тел./факс (05362)33-3-44 E-mail: hmr37@ukr.net