Хорольська міська територіальна громада щиро вітає науковців, інженерів, конструкторів, майстрів та всіх творців новаторських ідей із професійним святом! Українська нація завжди славилася своїм розумом, винахідливістю та прагненням до вдосконалення. Сьогодення ставить перед нами складні виклики, але саме ваші сміливі рішення, раціоналізаторські пропозиції та технічний геній допомагають громаді й країні долати будь-які труднощі, тримати економічний фронт і рухатися вперед.
Шановні спортсмени, тренери, ветерани спорту та всі шанувальники активного способу життя Хорольщини! Прийміть найщиріші вітання із Днем фізичної культури і спорту України! Це свято гарту, краси, сили духу та незламної волі. Спорті це – дисципліна, витривалість і характер, які допомагають долати найважчі випробування та об’єднують суспільство задля спільної мети.
Хорольська міська рада не зраджує започаткованим традиціям і запрошує взяти участь у міському конкурсі творчих робіт з нагоди святкування 943-ої річниці заснування міста Хорол в 3-х номінаціях:
- «Хорол майбутнього» (малюнок, вікова категорія – 6-13 років);
- «Якби я був (була) мером….» (відеоролик, вікова категорія – 14-18 років);
- «Історія в фотографіях» (фотографія, без вікових обмежень).
Є пам’ять, яку не здатен стерти час. Є імена, що назавжди вписані золотими літерами в історію рідного Хорольського краю та України. Є обличчя Героїв, які тепер дивляться на нас із меморіальних плит, нагадуючи про найвищу ціну свободи – людське життя.
Є місця, де тиша промовляє голосніше за слова. Є імена, які час не здатен стерти. Є подвиг, що назавжди залишається у пам’яті народу. Саме таким місцем відтепер є Алея Героїв у Петракіївці Вишневого старостинського округу, де 3 вересня 2026 року відкрили меморіальні дошки на честь полеглих Захисників України – Олександра Анатолійовича Микитенка та Олександра Івановича Кузнецова.
Шановні учні, студенти, педагоги та батьки! Щиро вітаю вас із Днем знань та початком нового навчального року! 1 вересня – це особливий день, що символізує нові можливості, прагнення до пізнання та віру в майбутнє. Для першокласників сьогодні розпочинається захоплива подорож Країною знань, для випускників – відповідальний рік важливих рішень і вибору подальшого шляху, а для педагогів – ще одна сторінка великої та надзвичайно важливої праці.
Останній день літа залишив по собі невимовний біль та чорні хустки скорботи. У серцях людей важкими ударами відлунювали дзвони жалоби, сповіщаючи про ще одну непоправну втрату для Хорольської громади. Знову Клепачівський старостинський округ огорнула скорботна тиша. Знову рідна земля зустріла свого Захисника, який повернувся додому «на щиті». Через понад чотири довгі роки невідомості, болісного й виснажливого очікування, надії та молитов до рідного краю повернувся Сергій Анатолійович Дудар – Воїн зі сталевим чоловічим характером, який до останнього подиху залишився вірним військовій присязі, українському народові та своїй державі.
Хорольська міська рада не зраджує започаткованим традиціям і запрошує взяти участь у міському конкурсі творчих робіт з нагоди святкування 943-ої річниці заснування міста Хорол в 3-х номінаціях:
- «Хорол майбутнього» (малюнок, вікова категорія – 6-13 років);
- «Якби я був (була) мером….» (відеоролик, вікова категорія – 14-18 років);
- «Історія в фотографіях» (фотографія, без вікових обмежень).
24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – проголошення у 1991 році Верховною Радою Української РСР незалежності України та створення самостійної української держави. Цей акт увінчав тривалий шлях Українського народу до самостійності. Він спирався на Декларацію про суверенітет 16 липня 1990-го, а підтверджений був Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.
Війна щодня забирає життя найкращих синів і доньок України, залишаючи невимовний біль у серцях рідних, близьких та всієї громади. Вона безжально калічить долі, руйнує сім'ї, стирає часові межі між надією і вічністю, між минулим і сьогоденням, між сном і жорстокою реальністю, між життям і смертю. Особливо нестерпними є звістки, які приходять після довгих місяців, а іноді й років болісного очікування, коли підтверджується загибель тих, кого рідні до останнього вважали живими, кого щодня чекали вдома, молилися за них і вірили в диво.
