З квітня по жовтень місяці включно настає період інтенсивного застосування засобів  захисту рослин для боротьби  з  шкодочинними  об`єктами – шкідниками, хворобами, бур’янами с/г культур, с/г  товаровиробниками  різної форми власності та приватними  громадянами – власниками присадибних ділянок, дач, орендованих земель та паїв.

Для запобігання отруєння не лише бджіл, а і громадян прилеглих територій при Хорольській міській громаді Лубенського  району  Полтавської  області  на  вимогу,  в  першу  чергу,  власників  пасік  та  громадян  згідно  Законів  України  та  Постанов  Кабінету  міністрів  України  слід  поновити  та  так  би  мовити  «доукомплектувати»  постійно діючу комісію при Хорольській  міській територіальній громаді для оперативного, термінового та ефективного  реагування  при  виникненні  надзвичайних  ситуацій  на території Хорольської громади з отруєнням  бджіл  чи  людей  та  відповідного  відбору  загиблих  бджіл з отруєних  сімей, зразків  рослин і  т.п., у  надзвичайно  короткий  термін  згідно  Законів  України  та  направлення  їх  в відповідні  лабораторії. Надзвичайна  ситуація може  виникнути в будь-який час доби, вихідних днів і т.п., а необхідні  документи: акти  обстеження, відбір  зразків, загиблих  бджіл і рослин  надаються  лише  лічені  години. Саме  тому необхідно  керівництву для  визначитися  зі  складом  комісії  з  залученням до неї фахівців  підрозділів  Держродспоживслужби, відповідних працівників, а також місцевих  депутатів, працівників поліції і т.д. із зазначенням  назви  посад, прізвищ, ім`я, по батькові, номери  їх  контактних  телефонів  і  т.п.

Крім того, слід розробити відповідний графік чергування фахівців з громади, Держпродспоживслужби, місцевих  депутатів, працівників поліції та надзвичайних  ситуацій підтвердивши  дані  дії  відповідними  Наказами праці  фахівців  в  вихідні  дні, якщо такі  виникнуть для  оперативного  реагування  при  виникненні  надзвичайних  ситуацій, щоб  можна  було  швидко  й  оперативно  зв`язатися  з  усіма  членами  комісії  і  вирішити  виниклу  проблему, бо за вихідні дні можливе погіршення  чи  загострення  ситуації  і  доки  шукатимемо  одного  з  членів  комісії  чи  фахівців  для  відбору  зразків  мине  певний  час  і  вже  в  понеділок  відібрані  зразки  непотрібні, а винні  особи  уникнуть  відповідальності  та  притягнення  до  суду  згідно  чинного  законодавства  України.

Працівників старостатів, місцевих депутатів, у першу чергу, слід долучити до  розроблення  відповідного  графіка  чергування, так  як  правило – це  відбувається на їх території проживання, і  вони, як  місцеві  жителі прекрасно знають всіх с/г товаровиробників, орендарів землі, фермерів, приватних осіб, що здійснюють обробітки городів  односельців  пестицидами (отрутохімікатами), порушуючи  не  лише  регламенти  їх  застосування, санітарно-гігієнічні  норми  та  правила (наприклад – 300 метрів  до  будівель  і  т.п.). Здійснюються  відповідні  заходи  як  правило  старими, що  відпрацювали  свій термін, саморобними  чи  придбаними  новими обприскувачами, проте  ніде  не  зареєстрованими, про  що  я  говорю  вже  не  один  рік. А  про  те, щоб  їх  власники  пройшли  відповідний  щорічний  медичний  огляд  і  навчання у фахівців відділу фіто санітарної безпеки  Держпродспоживслужби  немає  й  мови. Через  що  й  виникають  подібні  надзвичайні  ситуації  завдаючи  інколи  непоправної  шкоди  здоров`ю  людей  проживаючих  на  прилеглих  територіях, а  і  власникам  пасік  та  всьому  природному  середовищу.

Власники  пасік,  які  постійно  мешкають  на  території  старостатів, так  і  ті, що  здійснюють  кочівлю  бджіл  до  медоносів  повинні  зареєструватися  і  залишити  свої  дані  для  термінового  зв`язку  вразі  хімічного обробітку  в  радіусі  до  10  км., на  території  старостатів  для  тимчасової  ізоляції  бджіл – при  можливості  чи  їх  вивезення  за  межі,  для  запобігання  їх  отруєння, це  вже  вирішує  пасічник.

У  ситуаціях, що  виникають  в  останні  роки, як  через  зміну  погодних  умов, так  і  по  вині  обох  сторін  конфлікту (товаровиробників – пасічників) – немає  співпраці, консенсусу, хоча  вже  йде  21  століття  і  від  школяра  до  сивочолого  пенсіонера – пасічника  всі  мають  мобільні  телефони, слід  лише звернутися один до одного і питання можна вирішити. С/г  товаровиробникам  різної  форми  власності  варто  нагадати, що  всі  хімічні  обробітки  с/г  культур  слід  здійснювати  пестицидами  згідно  «Переліку  пестицидів  та  агрохімікатів  дозволених  до  використання  в  Україні»  та  відповідними  щорічними  до  них  «Додатками….» лише  в  вечірні (а за  підвищених зовнішніх  температур) – в  нічні  години  за  відсутності  льоту бджіл, завчасно  попередивши  власників  пасік та старост села.

Для  власників  пасік  у  котрий  раз  нагадую, що  в  місцях  у  радіусі  до  10 км, де  вирощується  цукровий  буряк, а  також  соя, ріпак  взагалі  не варто  розміщувати  свої  пасіки, так  як  через  специфічні  технології  їх  вирощування  є  значний  ризик  отруєння  бджіл  інсектицидами, якщо  не  в  день  обробітку, так  в  наступні  дні. Приводжу  приклад. Біля  вашої  пасіки є поле цукрового буряку, в один з днів при підвищенні  температурного режиму відбувається спочатку міграція звичайного  бурякового довгоносика з місць зимівлі на поля  сходів  цукрових буряків, які  вони  через  кілька  днів  звичайно  розпочинають пошкоджувати. Що  робить товаровиробник? Звичайно оброблює одним з ефективних  інсектицидів, як  правило,  шкідливим  для  бджіл, щоб  зберегти  іще  тендітні  сходи. Якщо  він  буде  чекати  3  дні  завчасно  передзвонивши  пасічнику  доки  той  здійснить відповідні  заходи  ізоляції  бджіл, повірте  мені  не  просту  справу  ізолювавши  в  вуликах  своїх  бджіл  в  спеку,то  через  3  дні  від  сходів  буряків (чи  навіть сходів  з  2 парами  листочків)  нічого  не  залишиться,  враховуючи  чисельність  довгоносиків  на  1  м.кв.  в  останні  роки, а  таких  обробітків  буде  кілька  враховуючи  інших шкідників. Тому  вкотре  нагадую, дізналися що  біля  вашої  пасіки  буде  цукровий  буряк  негайно  переїжджайте  на  відстань  10  км, щоб  зберегти  своїх  бджіл.

Давайте  працювати  спільно, чекаємо  на  визначеність  членів  комісії  і т.д. Але  все  можна  вирішити, про  все домовившись,  співпрацюючи  разом. Бо поки є бджола, доки  й  існує  людство – це  варто  запам’ятати  всім, від  олігарха  до звичайного  працівника. Загинуть  бджоли – не сховається  ніхто  і ніде, ні в Америці, Австралії чи навіть Північному полюсі – це  варто  нарешті  усвідомити  всім. Миру  і  спокою  нам  всім! Перемога  за  нами. Слава  Україні!

Провідний спеціаліст відділу фітосанітарної безпеки Лубенського районного  управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області 

Василь БАГНО