Вже 19 років поспіль, з 22 січня 1999 року, Україна відзначає важливе національне свято – День Соборності. 22 січня 1919 року на Софіївській площі в Києві проголошено Акт возз’єднання двох тодішніх держав – Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину соборну державу. Це знаменна історична подія, яка щорічно святкується на державному рівні і символізує об’єднання українського народу в цілісну, вільну, сильну і неподільну державу.
За свідченнями очевидців, 22-го січня 1919 року Київ виглядав особливо святково. Скрізь були розвішані національні прапори. На Софійській площі зібралася велика кількість українців. У самому Софійському соборі правилася служба. Опівдні на площі зайняли свої місця члени Директорії на чолі з Володимиром Винниченком, Галицька делегація, урядовці з головою Ради Міністрів Володимиром Чехівським, делегати Трудового Конгресу, представники Національного Союзу, найвищі цивільні та військові чини, закордонні дипломати.
Рівно сто років тому назад, 22 січня 1918 року цій події передувало підписання четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Складний державотворчий процес завершився 22 січня 1919 року, коли Україна вперше отримала статус незалежної суверенної держави в широких географічних кордонах від Заходу до Сходу. Всупереч потужним протистоянням, цей історичний факт показав безсилля будь-яких спроб роз’єднати український народ.
Філософське коріння ідеї соборності сягає ще часів Візантії. Найбільше цією ідеєю опікувалися князі Київської Русі, які намагалися об’єднати навколо князівського престолу якомога більше територій давньоруських земель. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У XVIII - початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.
Минуло вже 99 років з цієї важливої політичної та історичної дати для України, однак проблема соборності залишається актуальною і донині. Відмінності в культурних і ментальних особливостях населення Сходу і Заходу України існували завжди, однак це не завадило нашим співвітчизникам зберегти прагнення до цілісності і єдності нашої держави.
В реальності українські етнічні землі не співпадають з кордонами незалежної України. Це слід не тільки визнати, а й зробити все можливе, щоб кордони України ніким і ніколи не були порушені. Безумовно, якщо ми на державному рівні відзначаємо День Соборності, то під поняттям "соборність України" маємо розуміти передусім духовну єдність українців, які проживають на території сучасної Української держави, а також на історичних українських етнічних землях. Без такого розуміння поняття "соборність" не буде мати властивого йому змісту.
В патріотичному дусі, з метою забезпечення національної єдності та громадської злагоди в Хоролі відбулись урочистості з нагоди відзначення Дня Соборності та Свободи України і 99-ї річниці проголошення Акта злуки. 22 січня 2018 року урочистою ходою хорольська громада традиційно здійснила покладання квітів до підніжжя пам’ятника Т.Г.Шевченку. Урочисту колону від центрального перехрестя до площі Великого Кобзаря повели очільники місцевої влади: голова Хорольської райдержадміністрації Лариса Миколаївна Звірко, голова Хорольської районної ради Віра Анатоліївна Мартюк, заступник голови районної ради Роман Миколайович Главацький, заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Яна Юріївна Карманська та Валентин Олексійович Місніченко, голова Ради Хорольської районної організації ветеранів України Дмитро Андрійович Кражан, депутати міської і районної ради, керівники навчальних закладів, державних установ, організацій, учнівська та студентська молодь.
Молодь Хорольщини з почесною місією пронесли до площі Кобзаря основний оберіг нашої України – велике полотнище блакитно-жовтого прапору. Хорольці з гордістю підтримують національну традицію святкування державного свята Соборності. Народ України, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, соборну державу на благо, щастя і добробут всієї нації.
