Знову чорним крилом скорботи огорнулася Хорольська громада. Знову війна принесла невимовний біль і непоправну втрату. Сонячні літні дні відступили перед дощовими хмарами, ніби сама небесна височінь оплакує Героїв, які відлітають у засвіти. Захищаючи Україну та право нашого народу жити на своїй землі, відійшов у вічність мешканець села Бовбасівка, мужній Воїн, бойовий медик 2 мінометної батареї мотопіхотного батальйону 153 окремої механізованої бригади Збройних Сил України, молодший сержант Лисюк Антон Юрійович – людина великого серця, незламної волі та відданості Батьківщині.
Наш славний Герой отримав важке бойове поранення – травму важкого ступеня у вигляді вогнепального багатоуламкового перелому плечової кістки та передпліччя. Майже місяць, з 7 травня цього року, він боровся за життя в Черкаській обласній лікарні, демонструючи ту саму незламність, яку не раз проявляв на полі бою. Лікарі робили все можливе, рідні молилися, побратими чекали на диво. Але 5 червня 2026 року життєва свічка Героя передчасно згасла. Молодший сержант Лисюк Антон Юрійович помер раптово, тихо, уві сні – після тяжких поранень, отриманих під час захисту України. Хорольська громада в жалобі за Героєм, якого не стало поруч, але нетлінна памʼять житиме віками.
Щирі та глибокі співчуття його мамі – Надії Андріївні Лисюк, батькові – Юрію Михайловичу Лисюку, дружині – Анастасії Лисюк, дітям – Артуру, Микиті, Анні та Алісі, сестрам – Олесі та Елізі, племінникам – Даніїлу, Артему і Захару, рідним, близьким, односельцям, колегам та бойовим побратимам.
Увага!!! Траурна церемонія прощання з Героєм Антоном Юрійовичем Лисюком, а також чин поховання відбудуться у вівторок, 9 червня 2026 року, о 12:00 годині біля дому та на кладовищі в с.Бовбасівка Вишняківського старостату.
День поховання Героя Антона Юрійовича Лисюка оголошено днем жалоби на території Хорольської міської територіальної громади відповідно до розпорядження міського голови. У цей день просимо приспустити Державні Прапори України, утриматися від розважальних заходів і вшанувати пам’ять полеглого Захисника хвилиною мовчання. Війна забрала життя ще одного вірного сина української землі. Та вона безсила забрати пам’ять про нього. Ім’я Антона Лисюка назавжди буде вписане в літопис мужності та жертовності українського народу. Його подвиг житиме у врятованих ним життях, у вдячності побратимів, у пам’яті земляків, у серцях дітей та всіх, хто його знав і любив. Схиляємо голови у глибокій скорботі перед світлою пам’яттю Героя.
Вічна слава і вічна пам’ять молодшому сержанту Лисюку Антону Юрійовичу – воїну, медику, патріоту, який до останнього подиху служив Україні та своєму народові. Герої не вмирають!
