День безпеки в Інтернеті відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. Його метою є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді. Про найбільш популярні схеми шахрайств в онлайн просторі, як  від них убезпечитися та яка відповідальність  передбачена за їх вчинення інформують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної  правової допомоги у Полтавській області.

У той час, коли  більшість українців і представників бізнесу намагаються вижити в умовах воєнного стану в країні та допомогти по можливості Захисникам, шахраї вже підлаштувалися під реалії війни та вигадують все нові шляхи для обману громадян. В умовах воєнного стану онлайн-шахрайства нікуди не зникли, а набули інших форм та масштабів. Наведемо приклади з найбільш популярніших  шахрайських схем та  поради як убезпечитися від  аферистів в онлайн просторі.

Збір коштів для військових

Протягом останнього року українці з усього світу намагаються допомогти нашим Захисникам хто чим може: купують спорядження,  продукти та інші речі. Однак добрі справи для звичайних людей для шахраїв стали можливістю нагріти руки й тут. Збір коштів для військових одна з найпопулярніших схем серед  шахраї, де вони під виглядом волонтерів збирають гроші на амуніцію, лікування чи інші необхідні для військових речі. Проте, такі всевдоволонтери привласнюють усі донати собі. Або ніби то пропонують товар для військових і просять скинути передоплату, але після переказу коштів  продавці замовлення не виконують і разом з так званим товаром хутко зникають з радарів.

Також, популярний трюк шахраїв – продаж цигарок, які вони пропонують купити за вигідною ціною блоку тютюнових виробів, проте  після передоплати покупець втрачає і гроші, і такий собі примарний товар.

Ще одна зі схем, коли аферисти збирають кошти певній людині, яка нібито потім їх передасть захисникам, але як і в попередніх ситуаціях, кошти також залишаються у шахраїв.

Для того, щоб уникнути участі у подібній сумнівній допомозі слід довіряти лише перевіреним благодійним організаціям або державним спеціальним рахункам, перевіряти правильність назв сайтів, на які переходять громадяни та де  потрібно внести свої персональні дані. Не слід довіряти  неперевіреним  та незнайомим людям.

Ваші рідні безвісти зникли або потрапили у полон

Розміщуючи інформацію про  пошук рідних слід обачно вказувати інформацію, адже цими даними можуть скористатися шахраї. У подальшому аферисти зв’язуються з авторами публікації та повідомляють про те, що мають інформацію про місцезнаходження зниклого, але вимагають винагороду за таку послугу.

Також  зловмисники  можуть телефонувати батькам або іншим родичам зниклих та називаючи ім’я та прізвище зниклого родича та повідомляють, що нібито він перебуває у полоні, але  для того, щоб його визволити потрібно сплатити гроші. У таких випадках слід не панікувати, не піддаватися емоціям та самостійно зв’язатися з родичем, або ж зателефонувати до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених або зверніться до найближчої військової адміністрації чи правоохоронців.

Повідомлення про евакуаційний рейс за умови передплати

Дбаючи про безпеку своїх рідних і близьких, люди готові віддати останнє, щоб уберегти їх і саме на цьому почутті грають шахраї, розміщуючи такі оголошення. Шахраї розміщують оголошення в Інтернеті про перевезення громадян із зони бойових дій до більш безпечного місця. Проте,  за свої послуги вони вимагають оплату наперед. І вже отримавши гроші зв'язок більше на не виходять. У таких випадках необхідно перевіряти інформацію про евакуаційні рейси, гуманітарні коридори тільки на офіційних ресурсах та якщо можливо, обирати післяплату евакуаційних перевезень.

ПАМЯТАЙТЕ! Евакуаційні рейси з небезпечних районів організовує держава і вони безкоштовні. Крім того, багато небайдужих людей власним транспортом вивозять тих, хто цього потребує. Зазвичай вони гуртуються в тематичних спільнотах у соціальних мережах і передоплати не беруть.

Якщо ж все ж  доведеться щось сплатити за послугу, наприклад, відшкодувати пальне, то тільки по факту, коли людину вивезуть.  Подібна пропозиція навряд чи злякає чесну людину, якщо так, то варто замислитися.

Фейкова фінансова допомога

У перші дні повномасштабного вторгнення російської армії в Україну президент Володимир Зеленський оголосив про старт програми фінансової підтримки. В її межах громадяни із зони бойових дій могли подати заявку на отримання 6500 грн.

І хоча заявки приймалися до 31 березня через застосунок «Дія», а гроші виплачувалися на спеціальні картки «єПідтримка», однак це не завадило шахраям створити безліч фішингових сайтів, які виманюють карткові дані. Аферисти створили на сайті, замаскованому під Урядовий портал, сторінку «Державні послуги онлайн» та підрубрику з виплати українцям грошей від ООН. Для підтвердження такого нібито «переказу» необхідно сплатити державне мито у визначеному розмірі.

УВАГА! Інформацію про програми підтримки від держави завжди публікують офіційні джерела (домен gov.ua). Також відповідні сповіщення з’являються в «Дії». Тож ретельно перевіряйте онлайн-ресурси, які  мають виплачувати допомогу.

Як убезпечити себе від аферистів в онлайн просторі

Не відкривайте жодні посилання в месенджерах, соціальних мережах, SMS. Особливо це стосується скорочених посилань, наприклад, «bit.ly», адже ви не можете знати, що за ними приховано та куди вони ведуть. Завжди перевіряйте інформацію з SMS. П’ять хвилин, які ви витратите, зателефонувавши в банк, можуть зберегти ваші гроші та нерви.

Не вводьте на сторонніх сайтах дані своєї картки. Навіть якщо ви маєте отримати гроші від держави, така заявка оформлюється через застосунок «Дія», усе підтягується автоматично.

Якщо хочете фінансово допомогти постраждалим,  то ви завжди можете скористатися офіційними каналами, яких на сьогодні вдосталь. Якщо ж ви плануєте переказати кошти конкретному постраждалому, або волонтеру, який представляє його інтереси, то робіть це тільки в тому разі, якщо довіряєте людині. У разі особистого з нею знайомства, питання довіри, відпадає само собою.  Якщо  ж людина не знайома, але допомогти бажаєте, тоді  проведіть невеличке дослідження: пошукайте назву медичного закладу де проходить лікування постраждалий, або ім’я волонтера в онлайн просторі; запитайте знайомих, чи не знають вони цю людину, яку характеристику можуть їй дати; пошукайте людину, яка звернулася за допомогою в соцмережах і почитайте інформацію на її сторінці, почитайте коментарі, зверніть увагу на попередні дописи про збір коштів – чи публікувалися по них звіти, адже свідомі громадяни і відповідальні волонтери зазвичай їх публікують; якщо відбувається збір коштів від певної  організації,  зв’яжіться з нею з уточненням, чи дійсно ця людина уповноважена збирати кошти.

Слід пам’ятати, що шахраї розраховують на неуважних і технічно неосвічених людей, як правило старшого покоління. Тому попередьте своїх рідних похилого віку, щоб вони не переходили на жодні посилання.

Відповідальність за шахрайство

Відповідно до статті 190 Кримінального кодексу України шахрайством є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.  Під обманом розуміється повідомлення неправдивих відомостей або приховування, умовчання певних обставин, повідомлення про які було обов’язковим у даних ситуаціях.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) або зловживання довірою (недобросовісне використання довіри з боку потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність і обов’язковість передачі йому майна чи права на нього.

Зловживання довірою полягає у тому, що злочинець для заволодіння майном потерпілого використовує близькі, довірчі стосунки з ним. Довіра може породжуватись службовими, родинними стосунками, особливою довірливістю потерпілого.

Обов’язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Відповідно до норм Кримінального кодексу України, вчинення шахрайства карається штрафом від 34 000 грн. до 51 000  грн або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, карається штрафом від 51 000  грн.  до 68 000 грн. або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Якщо ви все ж таки стали жертвою шахраїв або ж маєте підозри щодо чиєїсь доброчесності, обов’язково повідомте про це правоохоронцям. Не дайте ошукати себе й інших.

У випадках підозри шахрайських дій в Інтернеті – повідомляйте про них кіберполіцію на електронну скриньку: [email protected].

Нагадуємо, що отримати безоплатну правову допомогу та захистити свої права Ви зможете звернувшись до фахівців системи безоплатної правової допомоги.

Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40, тел. (0532) 56-02-88.

Кременчуцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Небесної сотні, 54, тел. (0536)75-75-20

Лубенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська 17, тел. (05361)77-479.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області працює за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40.

Функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги:

0(800)213-103.