У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так, підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.

До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

При цьому для суб’єктів господарювання, які планують зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відсотків доходу, зменшено перелік обмежень порівняно з тим, що встановлені пунктом 291.5 статті 291 Кодексу для обрання спрощеної системи оподаткування.

Так, не зможуть обрати спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу:

суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи − підприємці), які здійснюють:

діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

обмін іноземної валюти;

виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

видобуток, реалізацію корисних копалин;

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308 (далі – Заява).

Для новостворених зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання термін для подання Заяви становить 10 днів з дня державної реєстрації. Такі суб’єкти господарювання вважатимуться платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Для діючих суб’єктів господарювання, які скористаються правом перейти на спрощену систему оподаткування зі ставкою єдиного податку 2 відсотки доходу, змінено граничні терміни для подання заяви.

Такі суб’єкти господарювання з метою обрання спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2 відсотки доходу можуть подати до контролюючого органу Заяву.

У спеціальному полі «ставка у відсотках до доходу» рядка 5.1.1 «Обрана ставка єдиного податку під час переходу на спрощену систему оподаткування» Заяви зазначається ставка у розмірі 2 відсотків єдиного податку.

Реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу здійснюється шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку. На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням  http://cabinet.tax.gov.ua реалізована можливість щодо перевірки належності суб’єкта господарювання до платників єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу.

Відсоткова ставка для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, визначені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу.

Такі платники, виходячи з положень пункту 297.1 статті 297 Кодексу з урахуванням особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи, запровадженого на період дії воєнного, надзвичайного стану на території України, платники єдиного податку зі ставкою у розмірі 2 відсотки доходу звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім підпункту 133.1.1 та підпунктом 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 Кодексу;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розділу XIV Кодексу;

3) податку на додану вартість (далі – ПДВ) з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;

4) земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відсотки доходу для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування).

Крім того, відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платниками податків, у т. ч. платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відсотки доходу, тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї)), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Земельні ділянки визначаються в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, згідно з підпунктами 69.15 – 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для платників податків, у т. ч. для платників єдиного податку третьої групи зі ставкою у розмірі 2 відсотки доходу, передбачено звільнення від нарахування та сплати:

загального мінімального податкового зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки;

екологічного податку за об’єкти оподаткування, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Таким чином, застосування ставки податку у розмірі 2 відсотки доходу передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку (як у випадку застосування ставки єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу).

Суб’єктам господарювання, які оберуть третю групу єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу та на час переходу на спрощену систему оподаткування перебуватимуть у статусі платника ПДВ, реєстрація платника ПДВ не анулюється, а є призупиненою на період перебування такого суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу.

При цьому такі платники податку позбавляються права на складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає (припадала) на період перебування такого суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу.

Оскільки у суб’єкта господарювання на третій групі єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу відсутні об’єкти оподаткування податком на додану вартість та з урахуванням пунктів 9.5 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу і 49.2 розділу ІІ Кодексу у такого суб’єкта господарювання відсутній обов’язок щодо нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.

Крім того, платники єдиного податку мають право самостійно відмовитись від використання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому було прийнято таке рішення, або втрачають право на використання таких особливостей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому було перевищено передбачений Кодексом граничний обсяг доходу (10 млрд гривень).