Що таке дифтерія і як від неї вберегтись?

В Україні, зважаючи на серйозні проблеми із вакцинацією, які мали місце останніми роками, та високу  контагіозність дифтерії,  ризик поширення інфекції є досить великим. За повідомленням МОЗ цього року в Україні було зафіксовано 21 випадок  дифтерії, з них – 19 у жовтні місяці. 5 хворих з діагнозом “дифтерія” зареєстровано у Закарпатській області, 2 випадки в Києві та 1 випадок в Тернопільській області. Ще 10 осіб в Закарпатській області є носіями інфекції.

Дифтерія – вакцинокерована інфекція. Хворіють на дифтерію нещеплені особи. В Україні вкрай низький рівень охоплення щепленнями від цієї інфекції: вакциновано лише 59% дітей до року, дорослих – 52,3%. Серед дорослого населення Полтавської області за 9 місяців 2019 року вакциновано лише 51,1% дорослих та 64,4% дітей до одного року (замість 95%).

Не щеплене  населення – це загроза повернення дифтерії, яка може укорінитися на довгі часи і викликати епідемію.

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання, що характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем.

Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), що виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Токсин, який виділяє паличка, в зовнішньому середовищі нестійкий, швидко гине при нагріванні (+60 С та вище), дії прямих сонячних променів. Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Джерело інфекції – хвора людина або носій.

Головний механізм передачі дифтерії – крапельний. Збудник, який локалізується у рото- і носоглотці під час розмови, кашлю, чхання виділяється у довкілля й інфікує людей. Можливі шляхи передачі інфекції – пиловий, контактно-побутовий (рушники, подушки, іграшки, шкільно-письмові прилади), а також аліментарний (молокопродукти).

Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання. Дифтерія проявляється від легких форм до тяжких – із розвитком інфекційно-токсичного шоку, який закінчується летально. Летальність від дифтерії може сягати до 50 відсотків. Вона вражає ротоглотку, гортань, вражає серцево-судинну систему, нирки, нервову систему, а також очі, шкіру та статеві органи.

Захворювання на дифтерію може мати наступні прояви: біль у горлі, підвищена температура, лихоманка, набряк слизової оболонки ротоглотки, наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу, набряк шиї, збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.

Можливі ускладнення: блокування дихальних шляхів, інфекційно-токсичний шок, пошкодження серцевого м'яза (міокардит), ураження нервової системи, нефрозонефрит, легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).

Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація  дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація  дорослих (кожні 10 років).

Метою щеплення є створення антитоксичного імунітету проти дифтерії, що практично ліквідує небезпеку розвитку важких форм дифтерії та веде до зниження захворюваності.

Для попередження розповсюдження захворювання потрібне раннє виявлення хворого, його ізоляція та лікування, а також виявлення та санація бактеріоносіїв.

Хворих на дифтерію обов'язково госпіталізують і лікують у лікувально-профілактичному закладі. Режим хворого – обов'язково ліжковий.

Основою специфічного лікування є своєчасно введена протидифтерійна анатоксична сироватка та антибактеріальна терапія.  Без негайного введення сироватки близько 50% хворих можуть померти, навіть із сироваткою залишається ризик смерті до 20%.

Враховуючи погіршення епідеміологічної ситуації по дифтерії в державі, КНП «Хорольський районний центр ПМСД» запрошує  населення терміново звернутись до своїх сімейних лікарів чи педіатрів для вирішення питання про необхідність проведення щеплення проти даної інфекції, яке є обов’язковим і безкоштовним. Просимо жителів віднестись до даного питання надзвичайно виважено.