Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомляє, що запроваджено особливий режим захисту рослин на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області щодо поширення сарани марокканської (Dociostaurus maroccanus) та італійського пруса (Calliptamus italicus, де запроваджений особливий режим захисту рослин.
Найбільш потенційно небезпечні серед саранових для України такі види – італійська сарана (прус) перелітна (азіатська) сарана та сарана марокканська. Зимує сарана у ґрунті, у фазі яйця у кубушках на глибині 5-8 см; у кожній кубушці, як правило, налічується від 50 до 100 яєць, інколи до 115шт. Навесні, за температури ґрунту 23° відбувається масове відродження личинок. Розвиток личинки , в залежності від умов природнього середовища, зазвичай проходе 35-45 днів. Личинка має 5 віків. Тіло імаго шкідника велике 3,5-5,5см у довжину, від зеленого до бурого кольору, вкрите дрібними плямами. Швидкість льоту дорослої крилатої сарани коливається від 8 до 10 км за годину. Відстань, яку пролітає сарана за добу : вдень – 3-40 км, вночі до 15км. Однак, при сприятливих метеорологічних умовах(перенесення вітром), відстань може сягати до 500 км. Через 30-40 днів після окрилення стадна перелітна сарана починає відкладати яйця у кубушки, після чого гине. Основні «резерватори» популяції мешкають в заплавних луках у дельтах великих річок. Масове розмноження сарани відмічається тільки у жаркі і засушливі періоди.
Обстежують у першу чергу стації-резерватори саранових:
- неорні землі( перелоги та узбіччя з полином та споришем; залежні землі, слабозадернені із кселофітним(рослини, які здатні переносити тривалу посуху) різнотрав’ям; ділянки з розрідженою рослинністю вздовж зрошувальних каналів), галявини та узлісся лісових насаджень.
- посіви багаторічних трав, пасовища в стадії вибою, поля де не проводились агротехнічні заходи;
Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9-ої години, або з 18-ої години і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на вершинах рослин. Поведінка саранових за добу, залежить від температури навколишнього природного середовища та інтенсивності сонячної радіації. Найбільш активні вони в теплі ясні дні і, навпаки , стають майже нерухомі у дощову, похмуру погоду і найбільш холодні нічні і вранішні години. При виявленні більш 1 екз/м2 у місцях «резервації», необхідно провести обстеження прилеглих до них посівів сільгоспкультур, особливо соняшнику, кукурудзи, баштанних, овочевих тощо.
Шкідливість саранових обумовлена надзвичайно високою інтенсивністю живлення, здатністю до масового розмноження та перельотам деяких видів на великі відстані. Можливість спалахів чисельності обумовлена високою потенціальною плодючістю ряду саранових видів, що стримується обмежувальною дією факторів довкілля та внутрішньо популяційних механізмів. Унаслідок цього відбувається або зниження плодючості, або загибель частини потомства.
Спалахи чисельності саранових часто пов’язані з рядом посушливих років і весняних посух. Збільшення чисельності сарани спостерігається після 1-2 посушливих років, які характеризуються підвищеними температурами вегетаційного періоду і зменшеною кількістю опадів. Різке скорочення чисельності спостерігається у випадку, якщо в попередньому році порівняно з середньо багаторічними даними температура відхилилася в бік зниження, а кількість опадів – у бік підвищення.
Заходи боротьби з сарановими:
Найефективнішими заходами восени є проведення боронування, дискування або оранка всієї площі залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо). В осередках високої чисельності ворочок ефективним агротехнічним прийомом є глибока відвальна оранка з боронуванням. Хімічні обробітки проводять за чисельності личинок стадних видів 2-5 екз./1 кв. м, не стадних саранових 10-15 екз./1 кв. м. Захист посівів від саранових починають за масової появи личинок I віку. Основну масу личинок стадних саранових слід ліквідувати за розвитку їх у III-IV, до окрилення слід завершити хімічні заходи. Кулігу, що рухається, обробляють на площі за 200-250 м від її «голови», охоплюючи по спіралі, що перевищує фронт куліги. Обробки проводять дозволенними до використання в Україні інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
