1 жовтня Україна відзначає День Захисників і Захисниць України, свято Покрови Пресвятої Богородиці та День Українського козацтва. Ці дати символічно поєднали духовність, багатовікові військові традиції нашого народу та героїзм сучасних оборонців України. З давніх часів Пресвята Богородиця вважалася покровителькою українського козацтва, а образ Покрови став символом небесного заступництва для тих, хто боронить рідну землю.
Сьогодні козацьку звитягу продовжують Захисники і Захисниці України, які стали живим щитом між своєю Батьківщиною і ворогом. Для Хорольщини цей день сповнений особливого болю. За роки російсько-української війни наша громада втратила 190 Захисників і одну Захисницю України.
191 життя. 191 доля. 191 родина. 191 нездійснена мрія. За кожним числом – не статистика. За ним – людина. Син, який одного дня залишив батьківський дім і став на захист держави. Чоловік, якого чекала дружина. Батько, до якого тягнулися дитячі руки. Брат, друг, побратим, колега, сусід. Людина зі своїми мріями, планами, звичками, улюбленими справами та дорогими серцю місцями.
Війна безжально перекреслила їхні плани, але не змогла перекреслити їхній подвиг. Вони пішли боронити Україну, бо знали: якщо не захистити її сьогодні – завтра може не залишитися того, що називаємо домом. Вони тримали оборону там, де земля здригалася від вибухів, де кожен крок міг стати останнім, де мужність вимірювалася не словами, а готовністю залишатися на позиції до кінця. Коли ми говоримо про свободу, незалежність і майбутнє України, маємо пам’ятати: за кожним із цих слів стоять конкретні людські життя.
190 Захисників і одна Захисниця з Хорольської громади заплатили найвищу ціну за те, щоб Україна жила. Їхні імена повернулися додому назавжди – на меморіальні дошки, портрети, у назви вулиць, у молитви рідних, у спогади бойових побратимів. Вони живуть у розповідях матерів і батьків, у світлинах, які родини бережуть як найдорожчі реліквії, у дитячій пам’яті тих, хто ростиме вже в іншій Україні. Пам’ять – це не лише хвилина мовчання чи покладені до меморіалу квіти. Пам’ять – це наша спільна відповідальність. Відповідальність жити так, щоб їхня жертва не була марною. Щоб Україна, за яку вони віддали життя, залишалася вільною і незалежною. Щоб наступні покоління знали не лише імена своїх Героїв, а й розуміли, за що вони боролися.
1 жовтня ми схиляємо голови перед усіма Захисниками і Захисницями України – перед тими, хто нині зі зброєю в руках стоїть на передовій, перед ветеранами, перед тими, хто повернувся з війни, назавжди несучи її у своїй пам’яті, і перед родинами полеглих Героїв.
У цей день щиро вітаємо всіх жителів Хорольської громади зі святом Покрови Пресвятої Богородиці та Днем Українського козацтва! Нехай Покров Пресвятої Богородиці оберігає наших воїнів на всіх дорогах війни, додає їм сили й витримки та допомагає повернутися до рідних домівок живими і неушкодженими.
День Захисників і Захисниць України – це день вдячності. Але водночас це день пам’яті. І доки ми пам’ятаємо їх – вони залишаються з нами. У шелесті прапора над рідною землею. У ранковому сонці над Хорольщиною. У дитячих усмішках, заради яких вони воювали. У кожному мирному світанку, який маємо завдяки їм.
Слава Україні та її Героям!
З повагою та шаною, міський голова – Сергій ВОЛОШИН
