Податковий борг: відповіді на запитання платників податків

Законом України від 04 грудня 2020 року №1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом» (далі – Закон) внесено зміни до законодавства з питань адміністрування податкового боргу.

Фахівцями Головного управлінні ДПС у Полтавській області надані відповіді на найбільш актуальні запитання платників податків щодо списання та стягнення податкового боргу.

Чи можна подати заяву на списання сум недоїмки з єдиного внеску для самозайнятих фізичних осіб, які фактично не здійснювали діяльність з 1 січня 2017 року?

Законом № 1072 внесено зміни до пункту 9 (прим. 15) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ та встановлено період, протягом якого платники (фізичні особи - підприємці (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність) мали можливість звернутися за списанням до 1 березня 2021 року. Таким чином, всі хто з будь-яких причин не зміг звернутися до контролюючих органів за списанням або виконати необхідні для цього умови у термін, попередньо визначений цим Законом, на даний час не зможуть скористатися зазначеною нормою.

Як платнику податків дізнатись, списувався йому податковий борг чи ні?

Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на Закон № 1072).

З якої суми податкового боргу територіальні органи ДПС будуть застосовувати заходи стягнення податкового боргу?

Законом збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (з 1020 гривень) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 3060 гривень). До зазначеної суми податкового боргу територіальні органи ДПС не будуть направляти боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба  України  https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua   Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

Застосування РРО підприємцями – спрощенцями

Лубенський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Полтавській інформує.

У разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, реєстратор розрахункових операцій або програмний РРО ПРРО не застосовується.

Якщо фізична особа-підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.

Якщо фізична особа-підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків - суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.