Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області доводить до відома населення Хорольської територіальної громади наступні повідомлення:
1.За 2 місяці платники Лубенської ОДПІ поповнили бюджет на 321,6 млн. грн.
2. Актуальні питання для платників податків.
3.До уваги платників податків!
За 2 місяці платники Лубенської ОДПІ поповнили бюджет на 321,6 млн. грн.
У січні-лютому 2017 року Лубенською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області до місцевих бюджетів мобілізовано на 142,1 млн. грн. або на 58,8 % більше минулорічного.
До Державного бюджету України зібрано 179,5 млн. грн. Збір податків і платежів порівняно з фактичними показниками січня-лютого 2016 року збільшився в 3,3 рази.
У розрізі основних платежів забезпечено надходження : податку на додану вартість – 129,9 млн. грн., що в 6,0 разів більше аналогічного періоду попереднього року; податку на прибуток підприємств – 8,1 млн. грн., це майже на 6,0 млн. грн. перевищує показники минулого року; податку на доходи фізичних осіб – 96,6 млн. грн., що на 37,9 млн. грн. більше минулорічних надходжень; військового збору - 6,7 млн. грн., це на 2,0 млн. грн.. більше ніж за 2 місяці 2016 року.
За 2 місяці платникам податків відшкодовано податку на додану вартість 3,2 млн. гривень. Також сплачено 72,8 млн. грн. єдиного соціального внеску
Сектор організації роботи Лубенської ОДПІ
ГУ ДФС у Полтавській області
Актуальні питання для платників податків
Який порядок зняття з обліку фізичних осіб – підприємців?
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця регулюється Законом України від 15.05.03 №755-VI «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №755), статтею 18 якого визначено, що фізичним особам-підприємцям, які виявили бажання припинити підприємницьку діяльність, необхідно звернутись до Державного реєстратора з відповідною заявою.
Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (стаття 4 Закону №755).
Разом з цим, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності, до завершення процедури зняття з обліку.
Звертаємо увагу на те, що обов’язок щодо сплати податкових зобов’язань фізичною особою-підприємцем припиняється з місяця, наступного за місяцем, у якому фізичною особою-підприємцем подано Державним реєстратором заяву про припинення підприємницької діяльності.
Проте, статтею 65 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI зі змінами та доповненнями передбачено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем не припиняє зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності такою особою.
Така фізична особа має забезпечити остаточні рахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати контролюючому органу податкову звітність за відповідний податковий період.
Якщо за 2016 рік у фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку третьої групи обсяг доходу перевищив 1 мільйон гривень, чи зобов’язаний такий платник з 1 січня 2017 року застосовувати РРО?
Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755- VI зі змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізичні особи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Отже, якщо за 2016 рік у фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку
третьої групи обсяг доходу більше 1 мільйона гривень, такі платники єдиного податку з 1 січня 2017 зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.
Звертаємо увагу, що з 01.01.17 норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Чи необхідно сплачувати з 01.01.17 єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе підприємцем, якщо він є пенсіонером за віком або інвалідом?
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України від 08.07.10 №464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами, внесеними Законом України від 06.12.16 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначено, що фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового де6ржавного соціального страхування.
Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Сектор організації роботи Лубенської ОДПІ
ГУ ДФС у Полтавській області
Шановні платники податків!
Відповідно до Законів України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до податкового законодавства, які набрали чинності 1 січня 2017 року, крім окремих норм, зокрема:
- визначено функції Міністерства фінансів України (видання узагальнюючих податкових консультації, координація діяльності контролюючих органів, прогноз, аналіз надходження податків, зборів, платежів,);
- закріплено за районними податковими інспекціями виключно сервісні функції (сервісне обслуговування платників податків, реєстрація та ведення обліку платників податків, об'єктів оподаткування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб тощо).
Функції контрольно-перевірочної роботи, погашення податкового боргу, розгляду справ про адміністративні правопорушення перенесено на обласний рівен;
- до 1 липня 2017 року передбачено розробку програмного забезпечення електронного кабінету (дозволить платникам податків листування з контролюючим органом в електронному вигляді – подавати та отримувати документи (податкову звітність, скарги, акти перевірок, заперечення на акт, довідки та інші документи);
- у письмовій або електронній форм і- контролюючими органами в областях (Головними управліннями ДФС в областях), міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику( ДФС України);
- змінено порядок та вимоги до надання податкових консультацій (чинні з 1 квітня 2017 року): зменшено строк безоплатного надання індивідуальних податкових консультацій за зверненням платників з 30 до 25 календарних днів;
- запроваджено реєстрацію індивідуальних податкової консультації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на сайті ДФС;
- надано можливість продовжувати строк розгляду запиту до 10 днів;
- змінено процедуру розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу:
рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу понад бюджетний рік приймається ДФС за погодженням з Мінфіном у разі, коли сума, заявлена до розстрочення (відстрочення) становить 1 мільйон гривень та більше;
рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань чи податкового боргу не була погашена приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) Міністерства фінансів;
доповнено новою підставою, за якої виникає право податкової застави, зокрема при розстроченні або відстроченні грошових зобов'язань право податкової застави виникає з дня укладання договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань;
запроваджено формування та ведення реєстру заяв про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, який щодня оновлюється на сайті ДФС.
Лубенська ОДПІ
ГУ ДФС у Полтавській області
