Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) – це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, що зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини. Інфекції, яким можна запобігти щепленнями: кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуха, гепатит B, гемофільна інфекція, пневмококова інфекція, менінгококова інфекція, ротавірусна інфекція, вітряна віспа, гепатит A, папіломавірусна інфекція тощо.
Щороку восени та на весні починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф. Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах.
Щорічно зростає кількість пожеж, а також випадків травмування та загибелі людей на них. Переважна більшість цих надзвичайних подій припадає на житловий сектор й спричинена необережністю громадян з вогнем, зокрема при палінні в нетверезому стані чи необережному використанні електрообігрівачів та опалювальних печей, їхню несправність, короткі замикання внаслідок перевантаження електромереж тощо.
Щорічно зростає кількість пожеж, а також випадків травмування та загибелі людей на них. Переважна більшість цих надзвичайних подій припадає на житловий сектор й спричинена необережністю громадян з вогнем, зокрема при палінні в нетверезому стані чи необережному використанні електрообігрівачів та опалювальних печей, їхню несправність, короткі замикання внаслідок перевантаження електромереж тощо.
З початком осені починається сезон збирання грибів та лікарських рослин. На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які – нi. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів при неправильній їх обробці та консервуванні. Багато лікарських рослин містять отруйні речовини, які можуть спричинити загальне отруєння, подразнення шкіри, алергійні захворювання. Отруєння грибами та рослинами досить часто закінчуються летальними випадками.
Війна спровокувала підвищення рівня стресу серед українців. А це призводить до ризикованої поведінки, у тому числі збільшення споживання тютюну. І в контексті цього доречно нагадати про ризики пасивного куріння та вдихання вторинних аерозолів. Згідно з даними ВООЗ, глобальна тютюнова епідемія щороку вбиває понад 1 мільйон людей у світі та близько 13 000 українців, які не є курцями та помирають через хвороби, спричинені вторинним тютюновим димом.
Російські війська тотально знищують і спустошують українські території, використовуючи артилерію, авіаційні бомби та крилаті ракети. У період жнив окупанти вдаються й до цинічних злочинів, посягаючи на святиню українського народу – золоті лани хлібів. Війська країни-агресора свідомо підпалюють поля із пшеницею у різних областях України, намагаючись спричинити продовольчу кризу і винищити український народ голодом.
З 11 липня в Україні заборонене куріння трав’яних та тютюнових виробів, кальянів, електронних сигарет у громадських місцях. Про це йдеться у нових нормах антитютюнового законодавства. З 11 липня 2022 року Закон України запроваджує додаткові правила щодо захисту бездимного середовища, зокрема заборонено куріння, вживання та використання: пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, трав’яних виробів для куріння, тютюнових виробів, кальянів та електронних сигарет.
Щороку, 7 червня, відзначається Всесвітній день безпеки харчових продуктів. Цей день було встановлено в грудні 2018 року Генеральною Асамблеєю ООН з метою привернення уваги держав до проблем здорового харчування населення, а також якості вироблених харчових продуктів. Сьогодні ж, у цей день, маємо привернути увагу світової спільноти до неконтрольованої агресії російської федерації, яка ставить під загрозу продовольчу безпеку не лише України, а й тих країн світу, в які експортується продовольча сировина та харчових продуктів.
Медичні працівники, працівники супермаркетів, банків, аптек, водії громадського транспорту тощо носять маски протягом всього робочого дня, що може спричинити натирання шкіри.
Респіратори й хірургічні окуляри прилягають до шкіри значно щільніше, ніж звичайні маски, тому в першу чергу необхідно вжити заходів з запобігання натирання шкіри в місцях контакту. Британські дослідники з Imperial College London порівняли ефективність певних засобів.
