Герої! Вони гинуть за Україну. Молоді та досвідчені. Амбіційні та запальні! Скромні та мрійливі. Сини, чоловіки, татусі, брати, друзі… Титани, які своєю мужністю зупиняють лютого окупанта і захищають кожного з нас!
Хорольську громаду знову сколихнула сумна звістка. У жорстоких боях за Україну, мир та свободу, до станнього борючись за рідну землю, героїчно загинув наш земляк із села Ковтуни Штомпелівкого старостату, Артем Анатолійович Кравченко.
Хорольська громада не встигає оплакувати своїх воїнів-захисників. Все частіше надходять з лінії фронту страшні сповіщення про смерть військових. Все більше стає вдів, дітей, матерів і батьків, які втрачають найдорожчих і найрідніших. Щотижня повертаються на щиті на вічний спочинок бійці, які ціною власного життя боронять Батьківщину в кривавій російсько-українській війні.
Хорольщина не встигає оплакувати своїх воїнів-захисників. Все частіше надходять з лінії фронту страшні сповіщення про смерть військових. Все більше стає вдів, дітей, матерів і батьків, які втрачають найдорожчих і найрідніших. Щотижня повертаються на щиті на вічний спочинок бійці, які ціною власного життя боронять Батьківщину в кривавій російсько-українській війні.
Війна продовжує нести з собою смерть і горе, невблаганно забирає життя наших земляків. Хорольський край знову сколихнула трагічна звістка про загибель військовослужбовця – жителя села Вишняки Сергія Миколайовича Козіна. Із фронту батьки отримали страшне сповіщення про смерть рідного сина, якого вони виховали справжнім чоловіком, патріотом, щирою, доброзичливою і порядною людиною, відважним і сміливим Захисником України та її великого народу.
Трагічні звістки з фронту не дають налюбуватися буйним розквітом весни, насолодитися сонячним чистим небом. Усі яскраві барви затьмарюють горе, сум, відчай і біль гірких втрат. Ці почуття постійно супроводжують українців і вся краса навколишнього світу нині має занадто страшну ціну… У розквіті весни згасають молоді життя у пеклі кровопролитної російсько-української війни.
Не встигає висихати від сліз гірких втрат площа біля пам’ятника Т.Г. Шевченку. Чергова трагічна звістка сколихнула Хорольську громаду. Надійшло сповіщення про смерть молодого Героя – Беркути Дмитра Леонідовича. До останнього подиху старший солдат залишався вірним військовій присязі та гідно боронив Батьківщину від російської навали.
Шановні учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС! Дорогі краяни, мешканці Хорольської міської територіальної громади!
Тридцять сім років тому сталася жахлива подія, яка сколихнула весь цивілізований світ і призвела до переосмислення значимості людського існування на планеті. На четвертому реакторі Чорнобильської АЕС стався вибух, який призвів до техногенної та гуманітарної катастрофи планетарного масштабу.
Не встигли мешканці Хорольської міської територіальної громади оговтатися після прощання з десятьма захисниками, як знову сколихнула сумна звістка з передової. На східних лініях фронту, поблизу населеного пункту Сіверськ Бахмутського району Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу РСЗВ загинули наші земляки – віськовослужбовці 81-ої окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ ЗСУ.
Відчуття сильного болю і туги огортає серця небайдужих людей і рідних, які навічно втратили воїнів-Героїв. Знову страшна трагічна звістка про загибель земляків-військовослужбовців сколихнула всю Хорольську міську територіальну громаду. У ніч із 17 на 18 червня сталося непоправне лихо – внаслідок артилерійського обстрілу російських окупантів у селі Цапівка, Богодухівського району, Харківської області загинули троє наших земляків-військовослужбовців 92-ої окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка:
Знову біль і горе втрати... Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка про загибель військовослужбовця – Валентина Васильовича Марусенка, мешканця с. Хильківка, 28.05.1982 р.н. З початку віроломного повномасштабного вторгнення російської армії на територію України, Хорольщина вже всьоме прощається із земляками, які віддали своє життя в боротьбі за нашу свободу і мирне життя.
