Рівно два роки назад, 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення до України із застосуванням усіх видів озброєння. Наслідуючи диктатуру Адольфа Гітлера та пропаганду Йозефа Геббельса, російські війська перейшли державний кордон України, атакували столицю та інші міста, об’єкти критичної інфраструктури, аеродроми, вбиваючи на своєму шляху мирних громадян, руйнуючи їхні будинки, школи, пологові будинки, дитячі садки та все на своєму злочинному шляху.
Ворог має ідеологічні спотворені погляди, які суперечать цінностям і переконанням цивілізованих людей. За мирне існування в цивілізованому суспільстві віддають життя наші Захисники, серед яких був земляк з міста Хорола – старший солдат, стрілець-радіотелефоніст Національної гвардії України (в/ч 3052) Руслан Васильович Фенько.
З невимовним болем, який переростає у розпач, повідомляємо вам про чергову непоправну втрату. Чорна біда цього разу постукала у домівку сім’ї Устименок. 13 жовтня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу рашистських окупантів позиції наших Захисників в зоні бойових дій загинув наш земляк-військовослужбовець з м.Хорол, у недавньому минулому працівник ПрАТ «Хорольський механічний завод» – Станіслав Андрійович Устименко.
До скорботної сторінки полеглих Героїв з Хорольської громади вписано історію життя мешканця с.Новий Байрак Андріївського старостинського округу – Брижка Віталія Миколайовича, який навічно став у стрій Небесної варти. Страшна звістка про його загибель прийшла до рідних із фронту зранку 10 травня 2023 року. Траурна церемонія прощання з полеглим Героєм відбулася 12 травня у середмісті Хорола, на площі Тараса Шевченка.
Неосяжна ціна нашої свободи і незалежності: загинув ще один земляк-військовослужбовець Віталій Брижко. До скорботної сторінки полеглих Героїв з Хорольської громади вписано історію життя мешканця с.Новий Байрак Андріївського старостинського округу – Брижка Віталія Миколайовича, який навічно став у стрій Небесної варти. Страшна звістка про його загибель прийшла до рідних із фронту зранку 10 травня 2023 року.
Трагічні звістки з фронту не дають налюбуватися буйним розквітом весни, насолодитися сонячним чистим небом. Усі яскраві барви затьмарюють горе, сум, відчай і біль гірких втрат. Ці почуття постійно супроводжують українців і вся краса навколишнього світу нині має занадто страшну ціну… У розквіті весни згасають молоді життя у пеклі кровопролитної російсько-української війни.
11 квітня відзначається Міжнародний День визволення в’язнів концтаборів. Зі скорботою та молитвою на вустах українське суспільство разом з багатьма цивілізованими країнами світу відзначає на честь багатомільйонних людських жертв жахливих нечуваних злочинів Третього Рейху. Цього знакового дня в'язні концтабору в Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Для тих полонених, кому судилося дожити до моменту визволення, це був останній шанс.
У останній лютневий день Хорольська громада попрощалася з молодим воїном, який навічно повернувся до рідного краю на щиті із поля бою. 24 лютого 2023 року, у річницю повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, загинув мешканець громади, родом із села Клепачі, старший солдат, водій роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців – Дмитро Станіславович Остапенко.
Від самого початку заснування Дня Гідності та Свободи у 2014 році українці відзначають цю дату в умовах війни.
Бойові дії йшли на сході, саме там українська армія захищала найвищі цінності, відстоювані на Майданах, саме там ризик втрати цих цінностей усвідомлювався з особливою гостротою. У лютому цього року полем битви за свободу нації та незалежність стала вся Україна.
У визвольній боротьбі за Україну Хорольська громада втратила вже 25 найкращих своїх земляків. З одним із загиблих захисників попрощалися хорольці 29 жовтня на площі геніального пророка, національного героя і символа України Тараса Шевченка. Війна забирає найкращих, хто без вагань і роздумів у перших рядах могутньої армії стає на захист рідної країни, землі і народу. Саме таким був наш земляк, уродженець села Грушине Новоаврамівського старостинського округу Левченко Микола Анатолійович.
