Допомога і всебічна підтримка Збройних Сил України – це не громадянський обов’язок, а стійка життєва позиція у боротьбі за Перемогу на наших умовах. Вирішальні переломні моменти у війні наразі залежать не лише від ефективності виконання бойових завдань військовослужбовцями, а й від єдності та згуртованості цивільного населення, підтримки місцевої влади.
Громадська організація «Ветеран Хорола», яку понад п’ять років очолює Галина Козлова, підтримала ініціативу міського голови Сергія Волошина щодо придбання дронів для наших захисників. Представники ветеранської організації та окремі ветерани міста активно долучились до збору коштів. 23 лютого 2024 року на прохання підрозділу штурмового батальйону №2 бригади «Лють», де служать четверо наших захисників, придбали за благодійні кошти та вручили безпілотник нашим наймужнішим і найкращим хлопцям.
26 січня у Хорольському краєзнавчому музеї відбулося відкриття патріотичної виставки художніх робіт загиблого земляка-військовослужбовця – Героя Олега Козловського, яка глибоко вразила серця усіх відвідувачів.
У край трудолюбів, у село Вергуни Клепачівського старостинського округу, докотилася страшна трагічна звістка зі східних рубежів України. Командування бійця із військової частини і представники місцевого ТЦК та СП сповістили батьків про непоправну трагедію. 10 грудня 2023 року на фронті пекельних бойових дій, поблизу населеного пункту Мар’їнка Донецької області, загинув наш земляк – військовослужбовець ЗСУ Дмитро Іванович Чернушенко.
До 90-х роковин Голодомору в Україні запустили соціальну акцію. Традиційно кожної четвертої суботи листопада вшановуємо жертв Голодомору 1932-1933 років. Цьогоріч ця дата припадає на 25 листопада. До Дня пам’яті жертв Голодомору Український інститут національної пам’яті ініціює акцію «Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну».
Кожен новий день наближення до перемоги переповнюється гіркотою втрат. У небесному строю великого воїнства Захисників України постав ще один Герой з Хорольщини, взірець гідності та мужності – Валентин Вікторович Голуб. У день прощання із полеглим Героєм ридало небо, від суму рвалося надвоє…
Хорольська громада не встигає оплакувати своїх воїнів-захисників. Все частіше надходять з лінії фронту страшні сповіщення про смерть військових. Все більше стає вдів, дітей, матерів і батьків, які втрачають найдорожчих і найрідніших. Щотижня повертаються на щиті на вічний спочинок бійці, які ціною власного життя боронять Батьківщину в кривавій російсько-українській війні.
Хорольщина не встигає оплакувати своїх воїнів-захисників. Все частіше надходять з лінії фронту страшні сповіщення про смерть військових. Все більше стає вдів, дітей, матерів і батьків, які втрачають найдорожчих і найрідніших. Щотижня повертаються на щиті на вічний спочинок бійці, які ціною власного життя боронять Батьківщину в кривавій російсько-українській війні.
Воїни-захисники під розкаленим серпневим сонцем, у запеклих боях і на межі надлюдських можливостей продовжують боронити Батьківщину. Понад 530 днів вони тримають оборону в масштабній російсько-українській війні. Усі ж ми не повинні припиняти підтримувати нашу армію і всебічно допомагати, адже навіть найменший донат має велику цінність і вагу у вирішальній битві з російськими окупантами.
У жахливих кривавих сутичках із ворожою російською ордою загинув уродженець міста Хорола Сергій Вікторович Заєць. Наш земляк-військовослужбовець народився 17 липня 1978 року в місті Хоролі. Начався у Хорольській гімназії, працював різноробочим на місцевих підприємствах. У 2004 році переїхав на постійне місце проживання у село Лука Лохвицької громади.
